Початок повномасштабної війни

Початок повномасштабної війни став без перебільшення шоком для країни загалом і влади зокрема.

 

Війна вимагала максимальної концентрації та відсікання усього наносного і необов’язкового.

 

Правдивість цієї тези можна добре простежити на діяльності президента Володимира Зеленського.

 

Буквально за кілька тижнів до 24-го лютого він приділяв багато уваги не тільки боротьбі з олігархами чи політичними конкурентами.

 

Його також турбували кулуарні медійні ігри, величина будівництва чи розстановка своїх людей у другорядні державні органи.

Але після початку вторгнення увага Зеленського зосередилася на двох речах: обороні та міжнародці. І річ, очевидно, не в тому,

 

що саме такий функціонал президента прописаний у Конституції. Як виявилось, ні на що інше в справді критичній ситуації часу попросту не вистачає.

 

Якщо прослідкувати за медійною активністю президента впродовж війни, то це будуть міжнародні перемовини, зустрічі гостей, звернення чи нагородження військових.

 

У, скажімо, економічні справи Зеленський втручається виключно, щоб грюкнути по столу кулаком із вимогою втримати ціну на паливо або нагримати на міністрів, коли бензин майже зник із АЗС.

 

Коли треба шукати зброю і добиватись санкцій, немає часу на необов’язкові речі. І на необов’язкових людей теж, хай би якими близькими у попередньому житті вони були.

 

«Українська правда» з’ясувала, як війна змінила склад найближчого оточення Зеленського та загалом розклад сил на Банковій.

 

 

 

Оставить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.