“Буквально секунда, він стоїть у дверях і сtріляє в мене”: найважчі поранені нацгвардійці розповіли подробиці…

За словами поранених, ніхто особливо не контактував з Артемієм Рябчуком, а деякі навіть не знали.

У лікарні імені Мечникова у Дніпрі перебувають четверо нацгвардійців, яких поранив 20-річний терміновик Артемій Рябчук . Двоє з них готуються до виписки.

Найважчі поранені вже можуть говорити та розповіли подробиці тієї кривавої ночі ТСН.ua.

Найважчими з 5 поранених, яких медики лікарні Мечникова буквально повертали з того світу, були нацгвардійці-контрактники Жанна Шарова та Ігор Семенченко.

“Буквально секунда, і він стоїть у дверях і стріляє у мене”

Поранений Ігор Семенченко почувається краще, він переніс кілька операцій. Він отримав кульове поранення живота та стегна. Хлопець каже, що зі стрільцем Артемієм Рябчуком перетинався кілька разів, оскільки він слугує за контрактом, а Рябчук був терміновцем і на чергування він заступав рідко.

Ніч, коли він мало не розпрощався з життям, пам’ятає в деталях.

“Я спав. Крізь сон я почув постріли. Я також почув, як кухар впустив каструлі. Коли тут забігає сам кухар і кричить: ” Там Рябчук збожеволів, і він убив керівника” . Буквально секунда, і він (Рябчук – Ред.). “Стає у дверях і стріляє в мене. Я встиг тільки повітря в груди набрати . Він пішов так стріляти спочатку в мене, потім у того, хто спав поруч, потім ще в одного і ще “, – розповідає Ігор.

Він каже, що Рябчука він не зачіпав, бо рідко з ним перетинався у чаті. Артемій Рябчук заступав у варту раз на 2 місяці, а контрактники, такі як Ігор, 8 разів на місяць . Про хлопців, які були у варті, нацгвардієць каже – добре спілкувався з усіма і навіть керівництвом.

“Він убив Левковського, Черник – вони були чудовими хлопцями, з якими ми спілкувалися. Жодного буллінгу, або “дідівщини”, про які говорять, не було, це все – нісенітниця. Я не знаю, чому він так зробив, але у всьому винен тільки він.Я вважаю, що він повинен сидіти довічно.На відео видно — він сидів у тривожній групі.У них магазини з собою. Він підійшов до “пірамідки” і почав вести вогонь. Мені здається, це якась диверсія. Він Досить професійно поводився зі зброєю . Досить холоднокровно. Людина, яка прослужила 2 місяці, так поводитися не може. Вона вираховувала час”, — каже Ігор Семенченко.

Хлопець додає, що навички стрілянини у Рябчука були такі, що їх не міг мати хлопець, який прослужив 2 місяці.

“Коли його затримали, він сказав, що “один примудрився втекти”. Він розумів, якщо він вийде з варти, він назад не зайде, бо треба, щоб хтось відкрив зсередини. Якби той хлопець не втік, він би нас усіх “Постріляв . Чому відчинилися двері в КХО? Тому що той хлопець зі старшого заклику Женя, прийшов з нічної перевірки постів. Він був у “сушарці” поруч. І коли він почув, що Рябчук стріляє, він відкрив двері і йому вдалося вибігти, я думаю завдяки ” йому ми залишилися живі”, – каже хлопець.

Ігор каже, що з багатьма, кого Артемій Рябчук застрелив, стрілець не був знайомий, тож булити вони його не могли.

“Якби він був загнаний і з нього знущалися, мені здається, він би стріляв у тих, хто це робив, а він стріляв по всіх, кого бачив. Той керівник, якого він застрелив, він взагалі був зі штабу – вони заступають раз на кілька місяців. Той чоловік йому нічого поганого не зробив . Чому він так вчинив, треба запитувати у нього, за що й навіщо. На режимному підприємстві розстріляти варту — на мою думку, це досить резонансно”, — каже Ігор.

Хлопець розповів, що із Рябчуком спілкувався кілька разів і був про нього позитивної думки .

“Коли терміновики потрапили в роту і проходили стажування, вони в окремому ” кубрику ” були. Я зайшов до них і запитав: “Що вам хлопці подобається ? ” великий, міцний… Ми з ним добре поговорили… До нього претензій ніколи не було. Скромний, небалакучий. Хочу, щоб його покарали. за його дії страждав ще хтось», – каже поранений нацгвардієць.

Ігор Семенченко ще перебуватиме у лікарні, але мріє трохи побути вдома. Також він каже, що має намір повернутись на службу за контрактом, якщо не буде проблем зі здоров’ям. Єдине, що його бентежить та лякає, це те, що отримати кулю у мирному місті можна від колег по службі.

“Я його взагалі не знала”

Жанна Шарова родом із Харківської області. Декілька років тому дівчина приїхала вчитися в Дніпро і тут і залишилася, займалася дзюдо. Вона закінчила навчання в університеті внутрішніх справ за спеціальністю “правоохоронна діяльність”, а після закінчення вишу вирішила відслужити за контрактом у Нацгвардії. Вона працювала в варти і на спеціальному устаткуванні передавала інформацію керівництву частини.

Події тієї ночі Жанна вважає за краще не згадувати. Вона отримала 3 тяжкі поранення, а одна з куль перебив дівчині хребет. Їй зробили кілька операцій та перелили понад 4 літри крові. У ніч проти 27 січня дівчина була на чергуванні у варті.

“Я не можу знати, чому він це зробив. Він потрапив у мене, тому що я могла доповісти в частину, я не встигла цього зробити, він у мене вистрілив, і я не змогла підвестися. Я його взагалі не знала. Я рідко заступала . в варту, і я заступала тільки в контрактний підрозділ.Я навіть не знаю всіх поранених.Я ніколи не спостерігала, щоб у нас був буллінг, всі були дружні.Як у термінових я не знаю.Контрактний підрозділ був нормальний.Служба йшла тихо без подій . З того варти знала тільки трьох людей “, – каже Жанна.

 

У лікарні Мечникова вважають дивом, що дівчина за таких травм може ворушити ногами і руками.

“Як мені зізналися наші хірурги, було багато ризиків. У животі все розірвано, кишечник розбитий, хребці на уламки. І коли вони йшли на операцію, ризик був такий, що вони не знали, чим вона закінчиться. Після першої операції ризик, на другу пішли — ще більший ризик. Поєднати кишечник майже не було жодної можливості. Зараз я дивлюся на Жанну, вона рум’яна, хоче вставати. Хочу сказати спасибі всім нашим лікарям та медсестрам, які зробили все, щоб ця дівчинка отримала можливість ще пожити”, – сказав Риженка.

Зараз дівчина чекає на операцію. Вона мріє знову стати на ноги і повернутися до того активного життя, яке в неї було до тієї трагічної ночі.

І Жанна, і Ігор дякують медикам лікарні Мечникова, які зробили все, щоб вони вижили. Двоє їхніх поранених товаришів по службі вже готують на виписку з лікарні.

Оставить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.